А очі у Бога темніші від чорної ночі,
А очі у Бога світліші від ясного ранку,
А очі у Бога карають і світять з любов"ю,
А очі у Бога карають і гріють в стражданнях.
Ми, стомлені люди, бредемо смутним бездоріжжям,
МИ, зраджені другом, на Божу любов нарікаєм...
Ми, випрані болем, так рідко здіймаємо погляд
До синього Неба і в Божі вдивляємось очі...
А Він нас чекає безмежним і щирим прощенням,
А Він тихо плаче над кожним розбитим коліном,
Він дивиться в очі, Він дивиться в серце і душу,
Він погляд у натовпі вірний і чесний шукає.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Живи. - Анатолий Бляшук Бог когда-то сказал Своему народу: «Во что вас бить еще, продолжающие свое упорство? Вся голова в язвах, и все сердце исчахло. От подошвы ноги до темени головы нет у него здорового места: язвы, пятна, гноящиеся раны, неочищенные и не обвязанные и не смягченные елеем. Земля ваша опустошена; города ваши сожжены огнем; поля ваши в ваших глазах съедают чужие; все опустело, как после разорения чужими». (Ис.1:5-7). Это слово актуально и сегодня…
